Ті, хто дивився диснеївський мультфільм «Тачки», пам’ятають інтригуючий фіналсупергонок, коли до фінішну одночасно прийшли три учасники перегонів. Схожа ситуація назріває і на жашківському виборчому окрузі № 199, коли на перемогу можуть в рівній мірі розраховувати три кандидати. В мультфільмі все вирішили просто: призначили додаткові перегони. Під час виборів все набагато драматичніше і зовсім не прогнозовано. Хеппі-енду для всіх кандидатів точно не буде.
СТАТИСТИКА:
Виборчий округ № 199. Центр – місто Жашків.
Межі: місто Ватутіне, Жашківський, Звенигородський, Маньківський райони, частина Лисянського, частина Тальнівського районів. Кількість виборців – 144 943.
Станом на початок вересня ЦВК зареєструвала 14 кандидатів у виборчому окрузі № 199:
Самовисунення:
1. Доманський Ігор - тимчасово не працює
2. Єлізаров Павло - голова Координаційної Ради ТОВ "САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ"
3. Нечипоренко Анатолій - фізична особа – підприємець
4. Ничипоренко Валентин - генеральний директор ТОВ "Жашківськакінно спортивна школа"
5. Рибченко Олександр - начальник Черкаського протезно–ортопедичного цеху
6. Ружин Зоя - керівник культурно-просвітницького центру "Золоте зерно"
7. Терещук Сергій - народний депутат України
8. Якібчук Мирослав - професор кафедри адміністративного менеджменту Міжнародної кадрової академії
Висунуто партією:
1. БабенкоРуслан - Радикальна Партія Олега Ляшка
2. Бондаренко Анатолій - політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"
3. Гвоздь Віктор - Партія регіонів
4. Гречаний Борис - Комуністична партія України
5. Стригун Юрій - Українська Народна Партія
6. Фурман Василь - Політична партія "УДАР Віталія Кличка"
ПОЧАТОК.
Хоча офіційно, виборча кампанія стартувала 30 липня, де факто на виборчому окрузі № 199, вона точиться вже майже рік. Очевидно керуючись старовинним українським прислів’ям «хто рано встає, тому Бог дає», кандидати С.Терещук, В.Ничипоренко та В.Фурман активно розпочали свої інформаційні кампанії ще з 2011 року, а вже навесні до них приєднався А.Бондаренко. Ця діяльність далась взнаки і станом на серпень саме ці кандидати є найбільш рейтинговими в даному окрузі. Проте не варто забувати, вибори – це завжди лотерея, виборці бувають непрогнозовані і тому не можна виключати, що з’явиться яскравий кандидат (а може і декілька), який зможе скласти реальну конкуренцію цьому квартету.
Першим з імовірних кандидатів, почав системно працювати з виборцями, народний депутат, уродженець Тальнівщини Сергій Терещук, що відразу дало підстави експертам називати цей округ «округом Терещука». Нардеп С.Терещук входитьу парламентську більшість, має в області сільськогосподарський бізнес і очолює достатньо потужний осередок Народної партії. Здавалося б, ніщо не віщувало біди і Сергій Терещук досить просто зможе отримати перемогу. І навіть поява на окрузі фінансово потужного директора конезаводу 
Валентина Ничипоренка і головного опозиціонера області Анатолія Бондаренко, серйозно не могла вплинути на прогнозовану перемогу. Першим сигналом того, що вибори на даному окрузі будуть складними для С.Терещука став процес формування меж виборчого округу. Конкурентну боротьбу за адмінресурс і підтримку губернатора області, яку вели між собою С.Терещук і В.Ничипоренко виграв останній, що і зумовило неочікуваний поділ округу. Експерти з виборів констатували, що округ сформований під В.Ничипоренко і проти С.Терещука. Тальнівський район, який є рідним для С.Терещука, був розірваний на 3 частини, а центр округу перенесений в м. Жашків, де знаходиться конезавод, який належить В.Ничипоренко. Також був розірваний на дві частини Лисянський район, який був базовим для керівника обласної організації партії «Батьківщина» А.Бондаренко.
Таким чином, подібне формування округу під кандидата, підтримка місцевої влади, а також активна виборча кампанія, дозволила Валентину Ничипоренко (до початку 2012 року майже невідомому місцевим виборцям) вийти в перші рядки рейтингу і серйозно потіснити своїх конкурентів.
Затвердження Анатолія Бондаренко керівником обласного штабу Об’єднаної опозиції і родинні зв’язки з Лиянським і Тальнівським районами зумовило зростання рейтингу головного опозиціонера і відповідно збільшило його шанси на перемогу в окрузі.
Довгострокову стратегію роботи з виборцями обрав Василь Фурман. Він організовував навчальні тренінги і робив ставку на творчу інтелігенцію. Ця робота, а також поява цього кандидата під знаменами партії Кличка «Удар», дозволила йому завоювати певні симпатії виборців.
Таким чином станом на початок офіційної виборчої кампанії, саме ці кандидати вважаються вірогідними фіналістами виборчої кампанії в непростому виборчому окрузі № 199. Але поява нових претендентів на депутатський мандат може суттєво змінити настрої виборців.
Спробуємо проаналізувати всіх кандидатів, їх сильні і слабкі сторони, а також передбачити подальший розвиток виборчої кампанії на цьому окрузі.
ПРЕТЕНДЕНТИ
1. Анатолій Бондаренко
(дані ЦВК: освіта вища, приватний підприємець, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина", проживає в смт. Лисянка Черкаської області, судимість відсутня)
Анатолій Бондаренко є досить суперечливою персоною в Черкаському політикумі і затвердження саме його керівником обласного штабу об’єднаної опозиції викликало певне здивування в експертів. За весь час своєї політичної кар’єри, він не продемонстрував достатньо лідерських якостей і не має відповідного досвіду для керівництва головною опозиційною силою області, тим більше в умовах тотального панування провладної Партії регіонів.
Анатолій Бондаренко народився в 1974 році в смт. Лисянка. Трудову діяльність розпочав в районному будинку культури, організовуючі дискотеки. В 2002 обраний головою Лисянської селищної ради. В 2005 – 2006 рр. – голова Лисянської районної державної адміністрації. Потім працював заступником генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН», обирався депутатом обласної ради від ВО «Батьківщина». Суперечливою є інформація про освіту Анатолія Бондаренко. Фактично, звільнення з посади голови Лисянської райдержадміністрації в 2006 році, відбулось з формулюванням „у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді”. Як повідомило управління МВС у Черкаській області, Анатолій Бондаренко, при призначенні на посаду голови Лисянської районної державної адміністрації надав диплом бакалавра, хоча не закінчив ВНЗ. Прокуратурою області були порушено кримінальні справи, але з часом вони були закриті за відсутністю складу злочину. Також за Бондаренко тягнеться, ще кілька «підозрілих» справ, які скоріш за все будуть використані опонентами під час виборчої боротьби. Він вже став мішенню кількох публікацій, які мали ознаки замовного характеру. На території округу вже поширювались листівки і газета «Селянські вісті з Черкащини» з дискредитуючою інформацією.
Але незважаючи на шлейф «темних плям» в біографії, Анатолій Бондаренко рішуче налаштований перемагати на окрузі і для цього максимально намагається використати образ Юлії Тимошенко в своїй виборчій кампанії. Проте його посада керівника обласного штабу об’єднаної опозиції, яка з одного боку суттєво підсилює рейтингові позиції, з іншого боку заважатиме його особистій виборчій кампанії. Не варто очікувати, що він сконцентрується на роботі в окрузі, тому що складані вибори вимагатимуть його присутності і в Черкасах, і в Києві. Його особистий рейтинг є невеликим і наростити його він зможе тільки через використання розкручених імен опозиціонерів (Томенко, Гриценко і т.д.) і через гучні протистояння з чинною владою. Вже зараз на території округу активістами «Батьківщини» поширюються агітаційні матеріали з фотографіями Анатолія Бондаренко з Юлією Тимошенко і іншими відомими опозиціонерами, розповсюджується партійна газета, працюють агітаційні палатки.
Загалом можна констатувати, що до початку своєї виборчої кампанії на окрузі Анатолій Бондаренко підійшов підготовленим і налаштованим на боротьбу. Очевидно, що він один з головних претендентів на депутатський мандат, але багато залежить від того, чи зможе він донести виборцям, що є достойним соратником Юлі і дотягнути особистий рейтинг до рейтингу «Батьківщини», який буде достатньо високим в цьому окрузі.
2. Сергій Терещук
(дані ЦВК: освіта вища, народний депутат України, член Народної Партії, проживає в місті Черкасах, судимість відсутня)
Сергій Терещук – діючий народний депутат і цей статус має як явні переваги, так і очевидні мінуси. З одного боку досвідчений нардеп, який знає всі входи/виходи владних коридорів, корисне придбання для будь якого округу. Але з іншого боку – виборець роздратований діючою владою і чекає на нові обличчя в політиці. Тож головна дилема кампанії Сергія Терещука – позиціонування. І схоже з цим у кандидата проблеми.
Сергій Терещук народився в 1961 році на Тальнівщині. Біографія його не вирізняється оригінальністю – школа, армія, інститут, колгосп, бізнес, народний депутат. Загалом вся трудова діяльність пов’язана з сільським господарством і не виділяється карколомними злетами та падіннями. Найпроблемнішою сторінкою у біографії Сергія Терещука є його політична кар’єра. Вперше обравшись в Верховну Раду як самовисуванець, в подальшому він зв’язав свою долю з Народною партією, обласний осередок якої очолив в 2005 році. Народна партія, а разом з нею і С. Терещук, пережила і поразки, і перемоги, і остаточно заплутавши виборців, відмовилась йти на вибори 2012 року. Цьому передувало падіння рейтингу, внаслідок коньюктурної політики Литвина, а останнім гвіздком в труну партії стало скандальне голосування за «мовний» закон. І хоча Сергій Терещук, пояснивши свою відсутність при голосуванні, відразу відкликав свій голос за цей законопроект, цим проколом оперативно встигли скористатись конкуренти кандидата, масово розповсюдивши відповідні листівки на території округу. Очевидно ця провокація вплинула на рейтинг Терещука, який будував свою виборчу кампанію на позитиві і намагався уникати «важких» тем. Після цих подій Сергій Терещук остаточно відмежувався від підтримки Народної партії і пішов на вибори, як самовисуванець. Свою діяльність на окрузі Сергій Терещук побудував на благодійній роботі через іменний фонд і запам’ятався виборцям виданням газети «Земля батьків», роздачею насіння кукурудзи, безкоштовними окулярами і гастролями обласного драматичного театру.
Взагалі Сергій Терещук – яскравий приклад того, що забіг на довгі дистанції треба ретельно прораховувати і не варто нехтувати законами соціології. Наразі Сергій Терещук залишається в трійці лідерів маючі стійке ядро «своїх» прихильників, для яких важливо щоб депутат був місцевим і досвідченим. Тепер головне завдання Сергія Терещука переконати виборців які вагаються, що він саме той депутат, який зможе вирішити проблемні питання округу.
3. Валентин Ничипоренко
(дані ЦВК: освіта базова вища, генеральний директор ТОВ "Жашківськакінно-спортивна школа", безпартійний, проживає в місті Жашків Черкаської області, судимість відсутня)
Мабуть це найцікавіший і найодіозніший з усіх претендентів на депутатський мандат в цьому виборчому окрузі. До цієї кампанії Валентин Ничипоренко не був відомий черкаському політикумуі тому його стрімка поява в лідерах виборчих перегонів, дає підстави експертам охарактеризувати його, як «темну конячку».
Валентин Ничипоренко народився в 1961 році в м. Київ. Офіційна біографія, розміщена на персональному сайті кандидата, не дає повної картини всіх етапів трудової діяльності Валентина Ничипоренка. Не зрозуміло чому «життя закинуло на Далекий Схід», не зрозуміло з чого розпочалось становлення в бізнесі, немає відомостей про отримання вищої освіти. Біографія, як і загалом постать Валентина Ничипоренка, викликає більше питань, ніж відповідей. Пошук в Інтернеті, дозволяє знайти безліч цікавої інформації. Там йому приписують дві судимості, зміну прізвища, китайську контрабанду, членство в організованому злочинному угрупуванні «Добряки» і т.д. Експерти одностайно висловлюють думку, що маючі такий кримінальний шлейф, розпочинати виборчу кампанію і знати, що тебе будуть «розглядати під мікроскопом» треба бути дуже впевненим в собі і не боятись публічного розголосу. Можлива ця впевненість, базується на кулуарних домовленостях Валентина Ничипоренко з керівництвом області і підкріплюється активною підтримкою місцевої влади.
Начебто підтверджуючі цю тезу, Валентин Ничипоренко і вся його виборча кампанія використовуючи тактику бульдозера, демонструють абсолютну впевненість і відсутність рефлексії. Фактично єдине варте уваги виборче ноу-хау в Черкаській області на цих виборах належить саме штабу Валентину Ничипоренко. Йдеться про масову програму екскурсій виборців на Жашківськийконезавод, який належить кандидату і є «острівцем Європи» посеред української злиденності. Виборчий штаб Ничипоренка,за сприяння місцевих адміністрацій, старанно виконує поставлене завдання–привезти кожного другого мешканця округу в гості до кандидата. Дана технологія працює як годинник: автобусна мандрівка, пізнавальна екскурсія, кінна шоу-програма, пригощання з горілкою і на десерт - особиста зустріч з господарем. Особлива «родзинка» - лотерея, в якій вже сьогодні виборець може отримати фен чи праску, а після виборів – автомобіль. Виборці в захваті, охоче записуються на екскурсії і з вдячністю згадують кандидата, як щиру і доступну людину, з якою можна «отак от запросто перехилити чарчину». Звичайно що крім цієї витонченої технології, в рамках кампанії відпрацьовується і звичайний набір передвиборчої кампанії: біг-борди, власна «Ваша газета», «благодійні внески» на кожну сільраду у вигляді 10 – 20 тис. живими грошима, конкретна допомога нужденним і т.п. Сам Валентин Ничипоренко неодноразово заявляв, що вже фактично є депутатом і виграє у своїх опонентів «…не по очках, а – глибоким нокаутом.»
Так чи інакше, сьогодні Валентин Ничипоренко вважається лідером перегонів, але завчасний і потужний старт дозволяє припустити, що виборці вже втомились від цього кандидата і пік його популярності вже позаду. Адже захват від багатства і щедрості Ничипоренкав головах виборців починає розвіюватися. Натомість приходить закономірне питання: а що ж він буде робити у Верховній Раді, на яке кандидат поки що відповіді не дає, відмовляючись загальними фразами про «відродження Черкащини». Однак мандат депутата все одно може бути у нього в кишені, але лише за умови, що штабу кандидата вдасться відокремити Валентина Ничипоренка від підтримки влади і Партії Регіонів, а також зберегти всі біографічні «таємниці» кандидата в секреті.
4. Василь Фурман
(дані ЦВК: освіта вища, ректор, ТОВ "Київський інститут банківської справи", член Політичної партії "УДАР Віталія Кличка", проживає в місті Києві, судимість відсутня)
Василь Фурман – кандидат, який занадто буквально зрозумів результати опитувань громадської думки, стосовно того, що виборці готові голосувати за нового, молодого політика. В компанії важковаговиків недосвідчений і не харизматичний кандидат виглядає, як мінімум несерйозно. Але цей недолік може бути легко перетворений на плюс.
Василь Фурман, народився в 1973 році на Катеринопільщині. Головним досягненням його біографії є ректорство в маловідомому Київському інституті банківської справи. Свою виборчу кампанію Василь Фурман побудував на технології особистих зустрічей, які проводив у форматі навчальних тренінгів та наукових конференцій. Також кандидат видає газету і робить добрі справи від імені громадської організації «Наш дім – Шевченків край». Загалом діяльність цього кандидата, як і його рейтинг, залишились би малопомітними, якби не зовсім неочікуване висунення Василя Фурмана в народні депутати від партії Віталія Кличка «УДАР». Підтримка улюбленця публіки і уродженця Черкащини Віталія Кличка, який вже одного разу відвідав Звенигородку, може додати голосів молодому кандидату і внести плутанину в розклади штабів конкурентів.
Активне використання рейтингу Кличка і партії «УДАР», а також позиціонування як молодого і перспективного політика зможе дозволити Василю Фурману відібрати у Валентина Ничипоренко багатообіцяючій титул «темної конячки» кампанії.
5. Гвоздь Віктор
(дані ЦВК: освіта вища, начальник територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Черкаській області, член Партії регіонів, проживає в місті Черкасах, судимість відсутня)
Висунення Віктора Гвоздя офіційним кандидатом від Партії регіонів типовий приклад технології прикриття. Дана технологія використовується для відволікання уваги виборців від реальних представників влади, які з тих чи інших причин не бажають ставати під знамена не дуже популярної на Черкащині Партії регіонів.
Віктор Гвоздь народився в 1959 році в місті Рівне. Поступивши в Черкаське пожежно-технічне училище МВС СРСР в 1979 році, Віктор Гвоздь тісно пов’язав свою долю з Черкасами і пожежною службою. Працював на різних керівних посадах в Черкаському інституті ім. Героїв Чорнобиля і в органах МНС, а в 2007 роціпризначений начальником Головного управління МНС України в Черкаській області. Політична кар’єра ВіктораГвоздя майже не помітна для пересічного виборця. В 2010 році він був обраний депутатом обласної ради по виборчому окрузі в Жашківському районі, хоча подейкують, що більшість голосів там отримав місцевий фермер Віктор Вусик. Як саме головний МНСник області зумів отримати більшість наразі залишається невідомим. Проте свої депутатські обов’язки Віктор Гвоздь намагався виконувати відповідально і очевидно саме це і сприяло його висуненню кандидатом від провладної Партії регіонів. Які саме завдання ставляться перед генерал-майором від МНС на цих виборах достеменно невідомо, але відсутність будь якої активної діяльності на окрузі говорить саме за себе.
Віктор Гвоздь очевидно є технічним кандидатом, головними завданнями якого є кооптування членів виборчих комісій і відволікання уваги від справжнього кандидата від влади. Стати самостійним гравцем на цих виборах він не спроможний.
6. Павло Єлізаров
(Дані ЦВК: освіта вища, голова Координаційної Ради, ТОВ "САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ", безпартійний, проживає в місті Києві)
Поява Павла Єлізарова серед кандидатів на депутатський мандат викликало здивування серед тієї невеличкої групи осіб, які ще пам’ятають це прізвище. Ексцентричний мільйонер, співзасновник студії Савіка Шустера і колишній заступник міністра транспорту колись мав сільськогосподарський бізнес на Маньківщині, будував церкви і водив дружбу з Народною партією Литвина. Давно забувши що таке Маньківка, Павло Єлізаров довгий час жив у США.
Що саме змусило кандидата повернутись на рідну Україну і здати документи в ЦВК наразі не зрозуміло. Але розпочате заочне змагання Павла Єлізарова з іншим олігархом-кандидатом Валентином Ничипоренко дає підстави припустити, що виборці округу матимуть змогу спостерігати дивовижне шоу марнославства. Ці кандидати вже помірялись своїми ексклюзивними автомобілями (у Ничипоренко виявися дорожчий), сумлінно задекларованими статками (і знову переміг Ничипоренко). Очевидно, що на черзі змагання «у кого більший електорат». І якщо Ничипроренко своєю вотчиною обрав Жашківський район, то Єлізаров побореться за голоси маньківчан. Ну що ж, у заможних свої причуди.
7. Борис Гречаний
(Дані ЦВК: освіта вища, Паланоцький сільський голова, член Комуністичної партії України, проживає в селі ПаланочкаМаньківського району Черкаської області, судимість відсутня)
Старий радянський салоган «Ленін завжди живий» і досі змушує комуністичний актив вперто висувати своїх кандидатів в народні депутати по всіх виборчих округах. Не оминула ця доля і округ № 199. Тут від КПУ балотується сільський голова с. Паланочка Борис Гречаний. Балотується давно і є старожилом всіх виборчих кампаній. Замість аналізу просто хочеться побажати цьому аксакалу міцного здоров’я. А свої 3 – 4 відсотки він і так набере, завдяки послідовному електорату комуністів.
8. Анатолій Нечипоренко.
(Дані ЦВК: освіта вища, фізична особа – підприємець, безпартійний, проживає в місті Києві, судимість відсутня)
Однозначна, зрозуміла і не дієва технологія висунення двійників рейтингового кандидата робить Анатолія Нечипоренко 100-відстоковим технічним кандидатом. Чи зможе він відібрати кілька відсотків голосів у Валентина Ничипоренко, це велике питання. А от шанс використати привід пошуміти про чорний піар проти свого кандидата штаб Валентина Ничипоренко навряд чи упустить, і зможе з лихвою повернути втрачені відсотки. А ще можна влаштувати кампанію «голосуй за НИ, а не за НЕ». Так що той штаб, який висунув Нечипоренко, скоріше за все глибоко прорахувався. Тільки якщо це не був штаб самого Валентина Ничипоренко.
9. Руслан Бабенко
Жодні вибори не можуть обійтись без епатажного політика, який своїми діями обов’язково приверне до себе увагу. Чогось більш-менш цікавого, на цьому окрузі можна чекати від члена Радикальної партії Руслана Бабенка, та і то скоріше завдяки своєму партійному лідеру Олегу Ляшку, схильному до епатажних та неординарних кроків. Якщо ж відомий правозахисник зі Звенигородки виявиться достойним продовжувачем свого лідера, то нас можуть чекати театральні вистави з вилами і коровами, сенсаційні викриття і справжні політичні шоу. Скоріш за все молодий Руслан Бабенко максимально використає ці вибори, як трамплін для своєї подальшої політичної кар’єри в межах рідної Звенигородки.
10. Юрій Стригун, Мирослав Якібчук, Ігор Доманський, Зоя Ружин, Олександр Рибченко.
Це кандидати своїм балотуванням вирішують власні завдання. Це може бути або приціл на майбутні місцеві вибори, або спроба нагадати поро себе світу, або партійна дисципліна яка вимагає працювати на імідж партії, яким би низьким він не був. Хтось із них можливо є технічними кандидатами більш потужних гравців і буде використовуватись для забезпечення «своїх» членів ДВК, довірених осіб і спостерігачів. Також можливе використання когось з цих кандидатів в якості «гарматного м’яса» проти сильного конкурента. Для того щоб дізнатися хто є хто і яка роль відведена саме цим кандидатам треба просто почекати від них активних дій.
При будь яких розкладах ці кандидати наберуть не більше 2-3 відсотків голосів.
В підсумку можемо констатувати, що фактично сьогодні на Жашківському окрузі зіткнулись три рівні за значимістю сили. Потужний опозиціонер, провладний олігарх і нардеп-аграрник. Що сьогодні найважливіше для українського виборця – відверта опозиційність, великі гроші чи депутатський досвід, визначать саме мешканці виборчого округу № 199.
Володимир Присяжнюк,
Керівник аналітичного напрямку Черкаського обласного осередку ГО «Спілка молодих політологів України»
коментарі (0)